Харківщина крізь тисячоліття: 7 фактів з нагоди Дня археолога.
15 серпня в Україні щорічно відзначається День археолога: свято тих, хто готовий проміняти міський комфорт на польовий намет, спеку та невтомну працю з лопатою і пензликом заради однієї миті – доторкнутися до справжньої історії, яка тисячоліттями ховалася під землею.
Харківська область є справжнім ельдорадо для дослідників, адже тут офіційно зареєстровано більше 25 тисяч археологічних об’єктів, серед яких знаходяться унікальні для всієї Східної Європи пам’ятки.
Ділимося цікавими фактами зі світу харківської археології
Салтівська культура. У 1900 році звичайний сільський вчитель Василь Бабенко розкопував схил річки Сіверський Донець і випадково натрапив на давнє катакомбне поховання. Це відкриття дало початок цілій археологічній культурі – Салтівській, яка датується VIII–X сторіччя. З’ясувалося, що на Харківщині існувало величезне середньовічне місто площею близько 120 гектарів із білокам’яною фортецею Хозарського каганату, де спільно жили аланські та праболгарські племена.
Донецьке городище – це унікальна багатошарова пам’ятка археології загальнонаціонального значення, що розташована на високому правому березі річки Уди на південній околиці Харкова. Це справжній багатошаровий «пиріг» історії: археологи розкопали тут шари кількох епох: від доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського часу (VI–IV ст. до н. е.), роменської культури слов’ян до могутнього дитинця Київської Русі (X–XIII століття).
Село Війтенки на Валківщині відомо найбільшим готським цвинтарем. Поблизу села археологи відкрили найбільший у Східній Європі могильник черняхівської культури, який належав племенам остготів, які мешкали тут протягом III–IV століття н. е.
Харківщина є одним із найбагатших регіонів України на скіфські пам'ятки, в області зафіксовано понад 3 000 курганів скіфської доби. Під час дослідження курганного могильника біля селища Пісочин археологи здійснили сенсаційні відкриття. Вони знайшли традиційний скіфський короткий меч-акінак, піхви якого були повністю обшиті масивними золотими пластинами та витончені золоті нашивні пластини, які слугували декором парадного вбрання місцевого вождя.
Кістки мамонтів на Харківщині знаходили неодноразово, причому деякі з найгучніших знахідок трапилися безпосередньо у самому центрі Харкова під час масштабних міських будівництв. Найвідоміший випадок виявлення решток мамонта у Харкові стався наприкінці 1925 року під час риття величезного котловану для будівництва легендарної будівлі Держпрому.
Як суворій науковій дисципліні археології приблизно 150–200 років, проте інтерес людей до розкопок та збирання старожитностей налічує тисячоліття. У Харкові професійних археологів навчають у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Навчання та наукова робота координуються кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків.
На базі університету працює Музей археології. В ньому зберігається понад 300 тисяч експонатів, які охоплюють історію від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. В експозиції можна побачити Скіфське золото та прикраси, величезні грецькі амфори, витончений чорнолаковий посуд та старовинні монети, макет середньовічної могили Салтівської культури у натуральну величину, що показує, як саме ховали людей понад 1 000 років тому.
Єдиний у області спеціалізований профільний археологічний музей просто неба – Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів». Музей було розташований безпосередньо на місці стародавнього городища та гігантського катакомбного некрополя часів Салтівській культурі. Доля музею-заповідника під час повномасштабної війни виявилася трагічною. Розташований менш ніж за 10 кілометрів від кордону, він разом з селом потрапив під окупацію в перші ж години російського вторгнення. Частина унікальної салтівської кераміки, знарядь праці та зброї аланських воїнів була або знищена фізично або розкрадена під час окупації та мародерства. Майбутнє музею повністю пов’язане з відновленням безпеки в регіоні, масштабним розмінуванням заповідної зони та повоєнною капітальною відбудовою музейного комплексу за новими європейськими стандартами.

